Західноукраїнські землі
у міжвоєнний період
Міжвоєнний період
У ці часи на землях Західної України , що увійшли до складу Польщі як_cc781905-5cde -3194-bb3b-136bad5cf58d_ «східні креси» , здійснювалася політика полонізації , посилювався національний гніт. Складовою частиною «пацифікації» стали українські погроми з боку польських шовіністичних груп. У Львові було створено Таємний український університет , у рік закриття якого, Дмитро Левицький _cc781905-5cde-3194-bb3b- 136bad5cf58d5 легальні методи боротьби. Митрополит Андрій Шептицький також протистояв полонізації та притиску церкви._c5
На Закарпатті мешкало 0,5 млн українців, які мали обмежену автономію в складі Чехо -Словаччині . На той час у краї діяло 4 політичні течії: мадярофіли, русині, русофіли та українофіли, що рішуче розповсюджували власні ідеї та швидко обігнали конкурентів. У результаті Мюнхенської змови у жовтні 1938 року було утворено Підкарпатську Русь (Карпатську Україну), яку очолив Августин Волошин . Але вже в листопаді вона, в результаті Віденського арбітражу була окупована Угорщиною .
Перелік термінів і зрозуміти, дат і подій
Осадництво - термін, яким у радянській історіографії прийнято було називати процкс заселення західноукраїнських земель польськими колоністами у міжвоєнний період. Метою поселення осадників було зміцнення режиму польської окупації на цих землях.
Пацифікація - каральна акція проти українців Галичини, проведена урядом Польської республіки у другій половині 1930-х
Інтегральний націоналізм - характеризують засади антиіндивідуалізму, етатизму, радикального екстремізму, правої ідеології, та агресивно-експансіоністського мілітаризму.
Русинство - термін, яким означають сепаратистський рух на території Закарпатської області України, в тому числі культурний, також за межами України з метою політичних маніпуляцій для доказу окремішності русинів від українців.
Політична еміграція - вимушена чи добровільна зміна місця проживання окремих груп людей, переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли, в інші країни глобального суспільства з політичних причин.
1920 р. - підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії;
1923 р.- визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі, саморозпуск уряду ЗУНР;
1925 р. - утворення Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО);
1929 р. - утворення Організації українських націоналістів (ОУН);
1930 р. - проведення польською владою акції «пацифікації»;
1938 р.- надання автономії Підкарпатській Русі у складі-Чехо-Словаччині;
15 березня 1939р. - проголошення незалежності Карпатської України;