Складовою частиною освітнього процесу є педагогічний моніторинг та визначення рівня навчальних досягнень учнів. Для правильного встановлення рівеня навчальних досягнень учнів, використовуються визначені критерії
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти затверджені наказом МОН від 13.04.2011 № 329
За допомогою Критеріїв оцінювання визначають відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах. Критеріями оцінювання встановлено чотири рівні навчальних досягнень учнів (вихованців), кожному з яких відповідає визначена кількість балів:
1−3 бали — початковий рівень
4−6 балів — середній рівень
7−9 балів — достатній рівень
10−12 балів — високий рівень
Для учнів початкової та учнів основної і старшої шкіл критерії оцінювання їхніх досягнень визначено окремо. У класах старшої школи оцінювання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначають цифрами від 1 до 12. Якщо рівень досягнень не відповідає Критеріям оцінювання, то таких учнів вважають неатестованими й оцінюють відповідно — «не атестований(-а)».
Критерії оцінювання
Початковий
Середній
Достатній
Високий
Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації
Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її