Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні
На початку 20-х років ХХст. на півдні Україні та Росії, що традиційно були основними постачальниками зерна, внаслідок грабіжницької експропріації хліба заради міських робітників, розпочався голод. Голодувало приблизно 3,5 млн українських селян, яких врятувала міжнародна спільнота та доброчинні організації, такі як Американська адміністрація допомоги. 1921 року було проголошено нову економічну політику (нову по відношенню до воєнного комунізму) — химера соціалізму й капіталізму. Поверталась торгівля й грошові відносини, наймана праця; продрозверстка на селі замінювалась фіксованим продуктовим податком; збиткові підприємства передавались до приватної власності, централізовані галузеві главки державних підприємств замінювали територіальні трести. Унаслідок такої політики та завдяки приватній ініціативі промисловість та сільське господарство швидко відновились та перевершили показники 1913 року, з'явився прошарок заможних людей — «непмани» та «куркулі». 1925 року було проголошено курс на індустріалізацію, що в подальшому вартувала мільйонів життів, а 1928 року НЕП було повністю згорнуто.
Радянською владою здійснювалась кампанія з ліквідації неписемності серед дорослого населення — лікнеп. З 1923 року більшовики проводять нову національну політику — коренізацію (варіант для України — українізація), що дозволило понизити градус націонал-політичної напруги й дало шанс проявити себе націонал-комуністичним діячам, які вважали, що подолати відчуження між селянством та владою можна лише, якщо остання заговорить мовою цього народу. 80 % КП(б)У не були етнічними українцями, вони різко виступали проти такої політики. Проте свідомі наркоми освіти УСРР Олександр Шумський та Микола Скрипник послідовно впроваджували цю політику. До кінця 1920-х років, українська мова стала державною; частка українців серед державних службовців перевищила ½; орієнтовно ¾ навчальних закладів навчали українською. Українізація дала поштовх до початку Українського національного відродження (Розстріляне відродження).
Перелік термінів і понять, дат і подій
-
Тоталітарний режим - система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія.
-
Нова економічна політика (неп) - економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Змінивши політику «воєнного комунізму». НЕП мав на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму за рахунок тимчасової лібералізації ринку, поступок населенню у занятті дрібним бізнесом тощо. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продовольчим податком у сільському господарстві, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи
-
Коренізація - політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного статусу їхнім національним мовам.
-
Українізація - розширення суспільних функцій української мови, впровадження її до офіційного вжитку в державній, політичній, громадській і культурно-освітніх установах та організаціях у 20-х роках на теріторії УСРР та в місцях компактного проживання українців в інших республіках СРСР.
-
1921-1923 рр. - масовий голод в Україні;
-
1922 р. - входження УСРР до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР);
-
1923 р. - початок політики коренізації/українізації в УСРР;
Історичні персоналії
Корисні відеоматеріали
Читаймо першоджерела
З часом тут буде розміщено корисні матеріали
