Стародавня історія України

Палеоліт - давня кам'яна доба, найдавніший період людського суспільства. Щодо тривалості палеоліту є різні думки (від 3 млн до 100 - 150 тис. років тому). Кінець палеоліту датується близько 13-13 тис. років тому

Привласнююче господарство - форма господарства, що ґрунтується на вилученні з навколишнього середовища продуктів харчування, створених природними процесами (мисливство, рибальство, збиральництво).

Мезоліт - Середньокам'яна доба — епоха кам'яної доби (15,000-5,000 до н.е), що була перехідною між палеолітом і неолітом.

Неоліт - період історії людства, який тривав від 10-го до поч. 3-го тис. до н. е.) та прийшов на зміну мезоліту, заключний період кам'яної доби. Саме з неолітом пов'язаний початок переходу від привласнювальних форм господарства до відтворювальних.

Неолітична революція - історичний період переходу в епоху неоліту від привласнювального до відтворювального типу господарства, виникнення тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв також народженню ремесел та торгівлі.

Відтворювальне господарство - спосіб життя, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, вирощені овочі та фрукти, м'ясо та молоко свійської худоби.

Археологічна культура - сукупність матеріальних пам'яток, які відносяться до однієї території та епохи, і мають спільні риси.

Енеоліт - назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді.

Бронзовий вік - культурно-історичний період історії людства, який прийшов на зміну енеоліту (мідній добі) — перехідному періоду після кам'яної доби. Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці та зброї із бронзи, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав

Ранній залізний вік - період в історії людства, коли люди почали використовувати залізо для виготовлення знарядь праці.

Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

Кочівники - народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем.

Курган - високий земляний, рідше кам'яний, насип над стародавнім похованням. Є різновидом поховальних пам'ятників, має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження.


 

ІV -  середина ІІІ  тис. до н. е. – розселення племен Трипільської археологічної культури;

VІІІ – VІ ст. до н. е. – Велика грецька колонізація;

V – VІІ ст. – Велике розселення слов’ян.